Гурт ТНМК (Танок на майдані Конго) — культовий гурт, заснований ще у 1996 році, популярність якого з роками лише зростає.
Патріархи українського хіп-хопу, які більше ніж за чверть століття пройшли шлях від касет до сучасних носіїв. Тисячі концертів, сотні фестивалів, більше тридцяти кліпів, десятки фільмів та платівок, все це лише початок шляху.
Учасники гурту:
Олег Михайлюта «Фагот», лідер-вокаліст, аранжувальник;
Олександр Сидоренко «Фоззі-бой», лідер-вокаліст, поет-драматург;
Костянтин Жуйков «Спец Котя», бас-гітарист;
Ярослав Верьовкін «Мудрий», гітарист;
Олексій Саранчін «Льопа», клавішник;
Віктор Корженко «Вітольд», ударник;
Антон Батурин «ТонІк», диск-жокей;
Ukraine Forever зустрілися із лідерами гурту – щоб обговорити творчість та цінності під час війни.
За час війни у вас був доволі складний шлях. Ви не зі слів знаєте про реалії, як відбуваються на передовій, адже з початком війни самі змінили інструменти на зброю. Ми дуже раді, що ви повернулися до творчості та організували тур Україною.
Чи ставите ви перед собою якусь глобальну мету?
Фоззі: Головну мету туру сформував ремікс на нашу пісню «Гранули». Там є відомі, напевно, кожному українцю слова Олександра Поворознюка. Тож ці слова не просто мета туру, а мета кожного українця, щоб цій федерації прийшов вже кінець.
Фагот: Ми змушені додати зброю до інструментів. Нас хочуть знищити, знищити нашу Україну, ми ж хочемо жити та квітнути. Тому зруйнуємо їх. Вони й самі себе зруйнують, ми їм просто у цьому допоможемо.
Жорстока війна, змінила багато життів, змінила цінності багатьох з нас. Як вона змінила власне вас?
Фагот: Я б раніше ніколи й подумати не міг, що мені захочеться вбивати людей. Хоча які вони люди, це ж сміття. Русня сама себе так позиціонує.
Фоззі: Напевно, вже не повернутися до того «минулого життя». Спектр емоцій, що ми пережили за цей час не порівняти. Ми ж залишалися вірними собі, своїм цілям та прагненням. Війна лише довела, що ми на правильному шляху.
Коли ви вперше вийшли на сцену в час війни – які у вас були емоції від зустрічі з публікою? Чи змінились вони зараз, як реагують люди?
Фоззі: Тепер ми цінуємо кожний концерт. Наш перший концерт був у Парижі, то нам доводилося згадувати «музичні рефлекси». Не дивимося в майбутнє, а відчуваємо кожен концерт як крайній. Адже ти усвідомлюєш, що в будь-який момент може прилетіти. В Україні зараз немає безпечних місць, тому ми проводимо концерти в укриттях. Скажу чесно, це додає пікантності кожній секунді.
Чи є місце у воєнний час креативу? Як налаштовуєте себе на творчість? Що мотивує та спонукає творити?
Фагот: Звичайно є, ми цьому доказ. На початку вересня виходить наш новий трек. Анонсуємо його у Тернополі, а називається «Берег наш».
Це вже один з тих треків, які ми записали під час війни.
Фоззі: В перші місяці війни нам було зовсім не до музики. Але ми не можемо без творчості. Звикли, що в музиці ми реалізуємо те, що відчуваємо. Сьогодні пісні — це виклик. Тур — це виклик. Та хто ми такі, щоб здаватися. (сміються)
Музиканти сьогодні — бійці культурного фронту. Якою ж має бути музика супротиву?
Фагот: Якщо ти створюєш пісні в яких є стержень незламності, то це і є музика супротиву. Вже яка «форма» музики не важливо, головне сенс який ти вкладаєш. Коли ти транслюєш таку музику, то ти і є бійцем культурного фронту.
Що прагнете транслювати у своїх композиціях сьогодні?
У чому ви вбачаєте свою творчу місію у складні для України часи?
Фагот: Ми ж починали ще тоді, коли ти приносив україномовну пісню на радіо, а тобі говорили, якби «по-русски». Пам’ятаємо ці часи, тому можна сказати, що наша культурна війна триває з 1996 року.
Чи відчуваєте ви відродження української культури?
Якою б хотіли бачити її в майбутньому?
Фоззі: Однозначно збільшилася кількість людей, які тепер зосереджені лише на українській культурі. Але мене й досі дивує, що залишаються люди які продовжують слухати російську музику, бо гроші з цих пісень прилітають у наші будинки. Зараз потрібно всупереч усьому створювати своє. Тоді ми переможемо у цій війні на всіх фронтах та, зокрема, на культурному.
Що сьогодні вам непросто сприймати, а що може подарувати усмішку?
Фагот: Усмішку нам дарує все хороше, от зараз усміхаємося від вашого питання. А розчаровуємося кожного дня, коли потрапляємо в інформаційний вир. Зараз важко бути стійким, бачиш новини та час зупиняється. Музика нас витягає та абстрагує від світу.
Який шлях розвитку своєї музичної діяльності ви бачите? Поділіться творчими планами.
Фоззі: Ми багато чого записали, збиралися випускати в травні новий альбом, але вирішили, що не зараз. Важко щось планувати, ми не знаємо де завтра будемо, та й чи будемо взагалі.
У вас зараз виступи на невеликих сценах, в укриттях та бомбосховищах, власне завдяки цьому ви стали ближче до людей, чи побільшало уваги від дівчат, які тепер набагато ближче до вас, можуть навіть доторкнутися?
Фагот: Мені здається це питання до Фоззі (сміється).
Фоззі: Ні.
Фагот: Дівчат не побільшало. Але факт того, що виступаємо в укриттях полегшило їм життя. От прийдіть на концерт і подивіться за поведінкою дівчат (сміються).
Ми скористалися порадою та відвідали концерт гурту. Дійсно, нова програма та атмосфера створили неймовірне враження. Музика ТНМК об’єднує різні покоління, на їх концерти ходять цілими сім’ями. Люди співали в унісон та шалено танцювали. Незважаючи на те, що у кожного був свій стілець, всидіти ніхто не зміг. Скучили, що тут казати!
Розмовляла Тетяна Панченко
